Початкова освіта (1-4 класи)

Структура освітньої програми

Ліцею № 5 імені Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області

Розділ І. «Загальні положення»

1.1. Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації

1.2. Цілі освітньої діяльності закладу

1.3. Навчальний план та його обґрунтування

1.4. Особливості організації освітнього процесу

1.5. Структура 2025/2026 навчального року

1.6. Показники реалізації освітньої програми

1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в ліцеї

1.8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

1.9. Форми організації освітнього процесу

1.10. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Розділ ІІ. Освітня програма початкової освіти

2.1. Навчальний план початкової школи (1-4 класи) на 2025/2026 навчальний рік

2.2. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 1-4 класів у 2025/2026 навчальному році

Розділ ІІІ. Освітня програма базової середньої освіти

3.1. Вступ

3.2. Освітня програма базової середньої освіти на 2025/2026 навчальний рік

3.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

3.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів

3.5. Формувальне оцінювання

3.6. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Розділ ІV. Освітня програма профільної середньої освіти

4.1. Вступ

4.2. Освітня програма профільної середньої освіти. Загальний обсяг навчального навантаження

4.3. Навчальний план профільної середньої освіти (10-11 класи) на 2025/2026 навчальний рік

Розділ V. «Інклюзивне навчання»

Розділ VІ. Перелік навчальних програм для 1-11 класів

6.1. Перелік модельних навчальних програм для 5-8-х класів (НУШ)

6.2. Перелік навчальних програм для 1-4 та 9-11 класів,  за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної  складової навчального плану

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. 1. Призначення закладу загальної середньої освіти та засоби його реалізації

Ліцей № 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області знаходиться у комунальній формі власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Засновником навчального закладу є Охтирська міська рада.

Ліцей № 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1003 від 20 серпня 2025 року «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. (зі змінами) та інших, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518, Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160) зі змінами (наказ МОН України від 15.02.2023  № 165, Перспективним планом розвитку Ліцею № 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області. Форми здобуття загальної середньої освіти в закладі освіти відбувається згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту». Основними формами здобуття освіти у закладі є інституційна (очна (денна) та індивідуальна (екстернат, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Зарахування осіб до ЗЗСО за інституційною (денною) формою здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016 (зі змінами). Права та обов’язки учасників освітнього процесу в процесі організації здобуття освіти за інституційною формою визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти. Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти. Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти. Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти можуть бути створені умови для засвоєння ним освітньої програми за індивідуальним навчальним планом. Наповнюваність класів та поділ класів на групи у разі вивчення окремих предметів визначаються відповідно до законодавства. Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. Освітня діяльність Ліцею № 5 імені Р.К.Рапія здійснюється на засадах державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту».

Призначення Ліцею № 5 імені Р.К. Рапія  полягає в наданні  якісної повної загальної середньої освіти дітям шкільного віку. Головною метою закладу є забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, а саме:

     - вільне володіння державною мовою;

     - здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

     - математична компетентність;

     - компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

     - інноваційність;

     - екологічна компетентність;

     - інформаційно-комунікаційна компетентність;

     - навчання впродовж життя;

     - громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

     - культурна компетентність;

     - підприємливість та фінансова грамотність;

     - інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  Ліцею № 5 імені Р.К. Рапія  є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме:

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів (українська мова, історія, англійська мова);
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального   матеріалу;
• інтеграція навчальної та позакласної діяльності;
• надання можливості обирати альтернативну  освітню програму (педагогічна технологія «Росток» автор Т.О. Пушкарьова);
• активне використання здоров’язберігаючих технологій.

  Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

 Ліцей № 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області – заклад для дітей, що забезпечує їхню науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку та задовольняє різнобічні освітні запити особи, суспільства, держави. Найефективнішим засобом цього є якість освіти. Тому управління школою зосереджене на управлінні якістю освіти. Заклад працює на засадах «педагогіки партнерства» як однієї із важливих ідей Нової української школи. Стосунки партнерства ґрунтуються на об’єднанні спільних поглядів і прагнень дітей і дорослих.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три ступені освіти:

І ступінь - початкова освіта  (чотири роки);

ІІ ступінь - базова середня освіта (п’ять років);

ІІІ ступінь - профільна  середня освіта (два роки).

1. 2. Цілі та задачі освітнього процесу закладу

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм  обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі міста,  мікрорайону. Перед закладом поставлені наступні цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державних освітніх стандартів.

2. Реалізовувати модель освіти, яка складається з 4К:

  - КРЕАТИВНІСТЬ,

  - КОМУНІКАЦІЯ,

  - КООПЕРАЦІЯ,

  - КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ.

3. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

4. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

5. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.

6. Формувати в учнів соціальну активність, відповідальність та екологічну свідомість, готовність брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

7. Формувати відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

8. Розвивати в учнів лідерські ініціативи, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечувати краще розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

9. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

1.3.  Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітній процес у школі, є навчальний план, що складений на основі типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми та навчальних програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування моделі випускника кожного ступеня навчання. Зміст початкової, базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини. Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня. Навчальні плани початкової, основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державних стандартів повної загальної середньої освіти: на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87, зі змінами); на рівні базової середньої освіти: в 5-8 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898, зі змінами); у 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392, зі змінами); через освітні галузі, які представлені в навчальному плані інтегрованими курсами та навчальними предметами. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Навчальний план для 10-11 класів на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) розроблено на базі Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392, зі змінами). Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативів. Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

1.4. Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання кожен учитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та контролю знань проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Учителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Педагоги та учні активно використовують у навчальному процесі матеріали на платформі «Всеукраїнська школа онлайн». Крім того, вчителями створені персональні предметні сайти, які є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКТ компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Вагоме місце в освітній діяльності займає використання особистісно орієнтованих технологій, які дають позитивний результат, оскільки ґрунтуються  на:

• активності учнів у навчальному процесі, орієнтації на інтереси та досвід учнів, створенні навчального середовища, яке перетворює навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практичній спрямованості навчальної діяльності, взаємозв’язку особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмові від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язковому врахуванні інтересів кожної дитини;

 • вихованні вільної незалежної особистості;

• забезпеченні свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахуванні її вікових та індивідуальних особливостей, забезпеченні морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадженні шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

У 2022 році Україна зіштовхнулася з агресією Росії проти України та введенням військового стану в країні. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  № 1003 від 20 серпня 2025 року «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» освітній процес у 2025/2026 навчальному році розпочнеться в День знань 01 вересня і триватиме до 30 червня 2026 року.  Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу буде здійснюватися за очною (денною) формою з використанням технологій дистанційного навчання. Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. Заклад зареєстрований на електронній платформі Office 365, яка дає можливість разом з мережевими технологіями забезпечити навчальний процес он-лайн, виконувати завдання, співпрацювати та здійснювати іншу навчальну взаємодію, проводити відеоуроки, відеоконференції через сервіс Teams у синхронному та асинхронному режимах.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті. Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН «Про організацію 2025/2026 навчального року в закладах загальної середньої освіти» № 1/17526-25 від 22.08.2025 року,  інструктивно-методичних матеріалів щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності (лист МОН № 1/11233-25 від 29.05.25 року).

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до наказу МОН України «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» № 367 від 16 квітня  2018 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р.  № 564/32016 (зі змінами). Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (зі змінами).

1.5. Структура 2025/2026 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року №1003  «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» освітній процес у 2025/2026 навчальному році розпочнеться в День знань 01 вересня і триватиме до 30 червня 2026 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2025/2026 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів. Структура і тривалість навчального року,  навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою. 

У закладі освіти щоденно о 09 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Структура  2025/2026 навчального року:

І семестр –  01.09.2025 – 26.12.2025;

ІІ семестр –  12.01.2026 – 01.06.2026.

Упродовж навчального року проводяться канікули:

• осінні канікули - з    27.10.2025 по 02.11.2025;
• зимові  -  з 29.12.2025 по 11.01.2026;
• весняні  - з 27.03.2026 по 05.04.2026.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 01 червня 2026 року.

Із 02 червня до 30 червня 2026 року у Ліцеї виходячи із безпекової ситуації буде організоване надолуження освітніх втрат із учнями 1-10 класів.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти. Державна підсумкова атестація та звільнення від неї осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, здійснюються відповідно до законодавства. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни  проведення ДПА учнів 4-х, 9-х класів визначаються навчальним закладом та погоджуються з відділом освіти Охтирської міської ради.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів остання декада травня 2026 року; для 9-х та 11-х класів – відповідно графіку, визначеного Міністерством освіти і науки України.

Школа працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя.

Навчальні заняття при звичайному режимі проводяться в одну зміну з 08.30 до 15.20 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи.

Мова навчання – українська.

1.6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні закладу освіти розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності школи відповідає ідеальній «моделі» випускника. При цьому об’єктами, механізмами  та термінами  контролю є :

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно – правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 1 раз на рік);

- матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет,  наявність інтернету – 1 раз на рік);

-   якість проведення навчальних занять (тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за планом);

- моніторингове дослідження досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (різні види оцінювання, що відповідають загальним Критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці, тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, формувальне оцінювання – протягом навчального року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі в предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

- моніторингове дослідження оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

-   продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами -  1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

•          спостереження за реалізацією освітнього процесу;

•          підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти;

•          дослідження та аналіз технологій навчання;

•          оптимізація освітнього середовища закладу;

•          створення умов для підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

•          дослідження та аналіз управління ресурсами та процесами;

•          спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;

•          контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

•          розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»), за умови її проведення.

1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації у закладі освіти

Виховання учнів у закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах. Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях: цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється на основі наскрізного досвіду та змісту освіти. Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їхньої мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їхніми інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через організацію освітнього та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Екологічна безпека і сталий розвиток. Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. У школі можливі екологічні уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність. Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Навчальний заклад співпрацюватиме з Охтирським міським центром позашкільної освіти Мала академія наук учнівської молоді. У рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності і чесності.

Здоров’я і безпека. Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище, і буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я під час виховних заходів. Заплановані інтерактивні акції, фут-квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач та зможуть викликати в учнів чимало радісних емоцій. Крім того, заклад активно співпрацюватиме з ДЮСШ та залучатиме учнів школи до спортивної діяльності через роботу секцій, участь у спортивних змаганнях. Також на уроках із  «Захисту України», під час підготовки до військово-патріотичної гри «Джура» , на годинах спілкування, під час зустрічей з лікарями учні отримуватимуть знання з першої домедичної допомоги та вчитимуться застосовувати їх практично.

Підприємливість і фінансова грамотність. Наскрізна лінія спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість

1.8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Реалізація змісту освіти у Ліцеї № 5 імені Р.К.Рапія Охтирської міської ради Сумської області та досягнення прогнозованого результату її роботи здійснюється відповідно до державних освітніх стандартів на основі використання програмно-методичного забезпечення, що відповідає переліку освітніх і навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ, ІІІ ступенів, затвердженого відповідними наказами МОН України і представленими у листах МОН України, інформаційно-аналітичних збірниках, інформаційних системах, зокрема:

1. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11233-25 від 29.05.2025 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 року»

2. Лист Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2025 р. № 1/16828-25 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році».

3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 травня 2025 р.№ 765 “Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням”

4. Лист Міністерства освіти і науки України від 14 березня 2025 р. № 1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання».

5. Наказ МОН України від 12.08.2022 №743-22 «Про затвердження Типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»

6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021  № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», зі змінами.

7. Наказ Міністерства від 29.04.2021 року № 483 «Про реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Впровадження  в освітній процес педагогічної технології «Росток» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на травень 2021-листопад 2027 роки».

8. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (9 класи).

9. Наказ МОН України «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» від 20.06.2025 № 890.

10. Наказ Державної служби якості освіти від 03.07.2024 № 01-10/209 «Про затвердження освітньої програми за педагогічною технологією «Росток», початкова освіта, другий цикл (3-4 класи).

12. Наказ Міністерства освіти і науки України  від  02 серпня 2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

            13. Лист МОН України № 1/17526-25 від 22.08.25 року «Про організацію 2025/2026 навчального року в закладах загальної середньої освіти».

14. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.06.2024 № 836 «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні».

1.9.  Форми організації освітнього процесу

В умовах війни освітній процес у 2025/2026 навчальному році буде організовано у очній (денній) формі з використанням технологій дистанційного навчання.   Для учнів, які на період війни виїхали за кордон та навчаються у закладах освіти Європи, навчальний заклад за бажанням батьків організовує сімейну (домашню) форму навчання або екстернат. Ті учні, які зараз знаходяться за кордоном, але бажають здобувати освіту у рідній школі, мають змогу підключатися до уроків дистанційно у синхронному режимі. Крім того, учителі здійснюють запис своїх відеоуроків, щоб ці учні змогли опрацювати навчальний матеріал у асинхронному режимі. Пріоритетом є забезпечення максимально можливої безпеки кожної дитини, кожного працівника системи освіти. В умовах воєнного стану заклад загальної середньої освіти стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.  Учні, які були тимчасово переміщені до інших регіонів України, або ті учні, які навчаються за кордоном, але  у той же час бажають здобувати освіту у нашому закладі, можуть долучитися до навчання в школі (за заявою одного з батьків) у будь-якому форматі (синхронно чи асинхронно).

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі (закладах) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується на підставі Індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, який розробляють педагогічні працівники у взаємодії з учнем чи ученицею та/або його чи її батьками (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник і підписують батьки (особи, які їх замінюють).

Педагогічні працівники у підготовці та проведенні уроків використовують усі наявні електронні ресурси, насамперед Всеукраїнську школу онлайн. Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня в усіх видах діяльності.

1.10. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти ґрунтується на таких принципах забезпечення якості в системі повної загальної середньої освіти:

1. Урахування освітніх потреб і очікувань – передбачає орієнтацію на потреби й очікування здобувачів освіти (дитиноцентризм), а також урахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства.

 2. Органічна єдність заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом – не передбачає створення додаткових видів діяльності для будь-кого з учасників освітнього процесу; система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти.

3. Відповідальність та взаємозалежність – означає, що основну відповідальність за якість освіти несе заклад освіти. Цю відповідальність поділяють також усі залучені сторони.

4. Відкритість і прозорість – відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються в ліцеї, якість її освітньої діяльності та якість освіти.

5. Довіра – передбачає позитивні взаємини між усіма зацікавленими і залученими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного.

6. Підтримка культури якості – визначає налаштування усіх процесів для спільного досягнення мети щодо забезпечення високої якості освіти, формування відповідно зорієнтованої системи цінностей та принципів.

Оцінювання якості освітньої діяльності закладу здійснюється за такими напрямами:

 1. Оцінювання освітнього середовища.

 2. Система оцінювання здобувачів освіти.

 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників.

 4. Управлінські процеси закладу освіти.

Кожен напрям передбачає дотримання стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання.

Напрям 1 «Оцінювання освітнього середовища закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 1.1. Освітнє середовище забезпечує комфортні та безпечні умови навчання та праці Критерії для самооцінювання:

1.1.1. У закладі освіти дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм; приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті.

1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу освіти функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі.

1.1.4. Здобувачі освіти та працівники школи обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

1.1.5. Педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

1.1.6. У закладі освіти створено умови для здорового харчування.

1.1.7. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

1.1.8. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Стандарт 1.2. Освітнє середовище закладу освіти вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Критерії для самооцінювання:

1.2.1. Школа планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу.

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

1.2.3. Керівництво школи, педагогічні працівники обізнані щодо ознак різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви.

1.2.4. У закладі освіти організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства.

1.2.5. Заклад освіти взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству.

Стандарт 1.3. У закладі освіти сформовано інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище.

Критерії для самооцінювання:

1.3.1. Приміщення, територію закладу освіти облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

1.3.2. У школі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

1.3.3. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом.

Напрям 2 «Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних.

Критерії для самооцінювання:

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

2.1.2. Система оцінювання в ліцеї сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Стандарт 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерії для самооцінювання:

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів.

2.2.2. У закладі освіти створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу.

Стандарт 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Критерії для самооцінювання:

2.3.1. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.

2.3.2. Школа формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності.

2.3.3. Заклад освіти сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти.

Напрям 3 «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 3.1. Педагогічні працівники ліцею планують свою діяльність та прогнозують її результати, використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобуваними освіти ключовими компетентностями.

Критерії для самооцінювання:

3.1.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування.

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми.

3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують.

3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм.

Стандарт 3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників.

Критерії для самооцінювання:

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.2.2. Педагогічні працівники беруть участь в експериментальній роботі, інноваційних освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проекти, технології, поширюють педагогічний досвід.

Стандарт 3.3. Налагодження співпраці зі здобуваними освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії для самооцінювання:

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно зорієнтованого навчання.

 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу освіти, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників.

Стандарт 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії для самооцінювання:

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

3.4.2. Здобувачі освіти дотримуються принципів, норм етики та академічної доброчесності.

Напрям 4 «Управлінські процеси закладу освіти» передбачає дотримання таких стандартів і визначення критеріїв для самооцінювання:

Стандарт 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії для самооцінювання:

4.1.1. У школі затверджено стратегію розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу.

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

4.1.4. Керівництво закладу планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання закладу освіти.

4.1.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом закладу освіти забезпечує ефективне управління закладом освіти, сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності.

4.1.6. У школі наявна система інформаційного забезпечення (у тому числі електронний документообіг) та створене автоматизоване середовище для роботи з даними.

Стандарт 4.2. У закладі освіти створена та підтримується атмосфера довіри, інформаційної прозорості, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою.

Критерії для самооцінювання:

4.2.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри.

4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацією про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

4.2.3. Керівництво закладу освіти на основі розробленого та оприлюдненого положення про академічну доброчесність, забезпечує дотримання його вимог, виявляє порушення та вживає заходів для протидії їм.

Стандарт 4.3. Керівництво закладу освіти здійснює раціональний добір кадрів, забезпечує належні умови праці для професійного розвитку працівників.

Критерії для самооцінювання:

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

4.3.2. Керівництво закладу освіти через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно-експериментальної роботи

4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Стандарт 4.4. Організація освітнього процесу, у тому числі прийняття управлінських рішень, здійснюється на засадах людиноцентризму.

Критерії для самооцінювання:

4.4.1. У закладі освіти дотримуються права учасників освітнього процесу.

4.4.2. Керівництво школи комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою.

4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою.

Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу освіти функціонує відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти школи (розроблено на основі положень Закону України «Про освіту».

РОЗДІЛ ІІ.
ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА  ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2.1. Навчальний план початкової школи (1-4 класи) на 2025/2026 навчальний рік

Освітня  програма для 1-4 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 87:

для 1-2 та 3-4 класів відповідно до:

• Типової освітньої програми для учнів 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);
• Освітньої програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т. О.) (наказ Державної служби якості освіти від 03.07.2024 № 01-10/209 другий цикл (3-4 клас).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Ліцею № 5 ім. Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області для учнів початкової школи (1-4 класи, додатки 1-2).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програма побудована з урахуванням таких принципів дитиноцентрованості і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;  наступності і перспективності навчання;  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;  логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;  можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;  адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування в учнів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає 3500 годин/навчальний рік:

для учнів 1-х класів - 805 годин/навчальний рік,

для учнів 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для учнів 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для учнів 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

У 2025/2026 навчальному році у початковій школі продовжується впровадження педагогічної технології «Росток» (науковий керівник, автор проекту професор, доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України Пушкарьова Т.О). За педагогічною технологією «Росток» у 2025/2026 навчальному  році працює 3-А клас.

Варіативна складова  навчального плану 1-А, 1-Б класів використовується 1 додаткова година на посилення вивчення предмета «Інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти», 2-А, 2-Б, 2-В, 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б класів на посилення вивчення предмета «Українська мова та літературне читання».

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчителі визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Заклад освіти  працює за навчальними програмами, підручниками, посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків:

- у 1-х класах – 35 хвилин;

- у 2-х класах – 40 хвилин;

- у 3-х класах -  40 хвилин;

- у 4-х класах – 40 хвилин.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

2.2. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 1-4 класів

 у 2025/2026 навчальному році

Оцінювання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-их класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНУ від 13.07.2021 № 813 «Про затвердженння методичних організацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти».

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу. Оцінювання є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

- підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

- формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

- визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

- формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

- створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

 - коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладу освіти. Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.         

                                                                               Додаток 1 до освітньої програми І ступеня (1-4 класи)

Навчальний план Ліцею № 5 ім. Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області

для 1-4-х класів  загальної середньої освіти відповідно Типової освітньої програми під керівництвом О.Я.Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) на  2025/2026 н.р.

Додаток 2 до освітньої програми І ступеня (1-4 класи)

Навчальний план Ліцею № 5 ім. Р.К. Рапія

Охтирської міської ради Сумської області

для 1-4 класів  відповідно Освітньої програми за педагогічною технологією «Росток», початкова освіта, другий цикл (3 клас)

 (наказ Державної служби якості освіти від від 03.07.2024 № 01-10/209)

на  2025/2026 н.р.

Освітня програма закладу