Аналіз анкетування педагогічних працівників з питань, як діяти у випадку булінгу, що знають про антибулінгову політику
Аналіз анкетування педагогічних працівників
з питань, як діяти у випадку булінгу, що знають про антибулінгову політику
Мета: визначити рівень обізнаності педагогічного колективу щодо проблем булінгу, застосування своїх знань про механізми його попередження та ефективні способи реагування, а також оцінити потребу в додаткових навчальних або методичних підтримках для створення безпечного та сприятливого освітнього середовища.
У січні місяці 2025 року провели онлайн-опитування педагогів щодо обізнаності з питань, як діяти у випадку булінгу, що знають про антибулінгову політику шляхом розповсюдження анкети в Google Forms через месенджер WhatsApp. Загальна кількість опитаних 52 респонденти. В анкетуванні взяли участь педагогічні працівники Ліцею № 5 імені Р.К. Рапія Охтирської міської ради Сумської області.
Результати наданих користувачами відповідей на запропоновані в анкеті запитання щодо обізнаності з питань оцінювання навчальних досягнень розділилися таким чином (у % до загальної кількості опитаних користувачів):
- На питання чи вважаєте освітнє середовище закладу безпечним та психологічно комфортним: значна більшість 82,7 % - відповіли так; 13,5 % - зазначили, що відповідає частково; лише 3,8 % педагогів зазначили, що не вважають освітнє середовище безпечним.
- Чи знайомі педагогічні працівники з антибулінговою політикою, прийнятою в нашому закладі: значна частина педагогів 96,2 % - відповіли так; 1,9 % - частково; 1,9 % - відповіли, що не ознайомлені з антибулінговою політикою закладу.
- Види булінгу, які найчастіше трапляються серед учнів, педагоги зазначили наступні: вербальний (образи, насмішки) – 75 %; фізичні (удари, поштовхи) – 46,2 %; кібербулінг (образи чи погрози в інтернеті) – 46,2 %; психологічний (ігнорування, ізоляція) – 40,4 %; і лише 1,9 % опитаних вважають, що булінгу в закладі освіти немає.
- На питання чи вміють педагогічні працівники розпізнавати ознаки булінгу серед учнів відповіли: так – значна більшість 92,3 % опитаних; частково – 7,7 % респондентів.
- Спеціальна підготовка або тренінги з протидії булінгу: значна більшість 88,5 % - відповіли так; не отримували такої допомоги – 5,8 % опитаних; потребують такої допомоги – 5,8 % педагогічних працівників.
- Просвітницька робота за участі відповідних служб, організацій: значна частина опитаних 90,4 % - відповіла так, проводиться регулярно з усіма учасниками освітнього процесу; 3,8 % - відповіли, що такі заходи проводяться, але не більше 1-2 рази на рік; 3,8 % - зазначили, що у закладі освіти не проводяться подібні заходи; і лише 1,9 % респондентів відповіли, що у закладі проводиться просвітницька робота за участі відповідних служб, організацій для виявлення ознак булінгу та запобіганню його прояву, але тільки з учнями нашого закладу.
- На питання, якщо траплялися випадки булінгу, чи реагували на звернення у закладі: більше половини 53,8 % - опитаних відповіло так; 40,4 % респондентів зазначили, що таких випадків не було; 3,8 % - вказали, що в закладі не реагували на звернення; 1,9 % - переважно реагують на випадки булінгу.
- У разі виявлення булінгу серед учнів педагогічні працівники зазначили, що звертаються: переважна більшість 53,8 % - до адміністрації; 21,2 % - до психолога; 13,5 % - до батьків учасників конфлікту; 5,8 % - розв’язують ситуацію самостійно.
- Підтримка з боку адміністрації у вирішенні випадків булінгу: 92,3 % опитаних відчувають підтримку; 5,8 % - частково; 1,9 % респондентів не відчувають підтримку з боку адміністрації закладу у вирішенні даних проблем.
- На питання чи розроблений алгоритм дій у разі нещасного випадку з учасниками освітнього процесу та чи дотримуються його педагогічні працівники, респонденти дали наступні відповіді: 96,2 % опитаних відповіли, що алгоритм дій розроблений та дотримуються його; 1,9 % - вказали, що алгоритм розроблений, але не ознайомлені з ним; 1,9 % - не володіють інформацією.
Рекомендації
1. Проводити додаткові семінари та тренінги для підвищення обізнаності педагогів з антибулінговою політикою та алгоритмами дій у складних ситуаціях. Особливу увагу варто приділити тим працівникам, які вказали на недостатню поінформованість.
2. Впроваджувати заходи для покращення психологічного комфорту у закладі, зокрема проводити регулярні опитування учнів і педагогів, аби виявляти проблемні аспекти.
3. Розширити формат просвітницької роботи, забезпечуючи її регулярне проведення не тільки для учнів, а й для педагогів та батьків. Залучати до заходів зовнішніх фахівців.
4. Розробити чіткий механізм звернень у разі булінгу, щоб педагоги знали, куди звертатися та як діяти, уникаючи самостійного вирішення конфліктів.
5. Організувати додаткові тренінги з виявлення та протидії булінгу, враховуючи потреби педагогів.
6. Забезпечити зворотний зв’язок між педагогами та адміністрацією, щоб педагоги почувалися впевненими у підтримці з боку керівництва.
7. Регулярно оцінювати ефективність заходів з протидії булінгу через повторні опитування, аналіз звернень та якість взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
