Результати моніторингу обізнаності з явищем булінгу в ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 ім. Р.К. Рапія
Термін проведення – лютий 2024 року
Дослідження проводилося анонімно серед учнів 5-11 класів. Усього було опитано 299 осіб. Серед них 51,9% (125 дітей) учні 12-14 років, 24,9% (60 дітей) учні 15-17 років та 23,2% (56 дітей) учні 9-11 років.
Аналіз результатів дозволив виявити наступний розподіл думок стосовно розуміння сутності поняття насильства: 92,5% (223 особи) розуміють що це таке, 4,1% (10 осіб) складно відповісти, 3,3% (8 осіб) не знають цього поняття.
Як свідчать відповіді на запитання «Чи буває насильство у вашій школі?», 14,1% (34 особи) дають позитивну відповідь, 28,6% (69 осіб) - складно відповісти, а 57,3% (138 осіб) стверджують, що насильства в закладі немає.
За результатами опитування, 98,8% (238 осіб) учнів закладу знають, що це таке булінг. І лише 1,2% (3 особи) не розуміють цього поняття.
На запитання анкети «Чи зазнавав ти приниження в школі?» 74,7% (180 осіб) опитаних респондентів констатують «Ні», але 25,3% (61 особа) дали відповідь «Так».
На запитання «Чи зазнавали учні приниження» із 79 надісланих відповідей бачимо, що 68,4% (54 особи) відчули на собі моральний тиск, 20,3% (16 осіб) - фізичне приниження, 7,6% (6 особи) напади у складі груп та 3,8% (3 особи) пограбування.
Відповіді дітей свідчать про те, що 65,6% (158 осіб) не були свідками булінгу в навчальному закладі, а 34,4% (83 особи) вважають, що бачили, як хтось чинив булінг.
На запитання «Чи є булінг у вашій школі?» 59,3% (143 особи) учнів надали відповідь «Ні», 40,7% (98 осіб) вважають, що «Так».
На запитання «З яким приниженням ти стикався у школі?» надали відповіді 205 респондентів. Отримали наступні результати:
образи – 36,9% (59 осіб);
глузування – 13,8% (22 особи);
уживання образливих прізвиськ – 14,4% (23 особи);
На думку опитаних, учні найбільше стикаються з проявами булінгу на території за школою 33,2% (80 осіб), у шкільному коридорі 33,6% (81 особа), у шкільному туалеті 16,6% (40 осіб), на вулиці біля школи 10,8% (26 осіб) та по дорозі до школи 5,8% (14 осіб).
На запитання «Хто найчастіше здійснює акт агресії?» учні надали майже однакову кількість на відповіді: одноліток чи однокласник 34 % (82 особи) та група однокласників 33,6% (81 особа). У той самий час відповіли, що це група старшокласників – 30,3% (73 осіб) та один старшокласник – 2,1% (5 осіб).
78,8 % учнів (190 осіб) вважать, що саме хлопці є агресорами в конфліктних ситуаціях, а що саме дівчата є агресорами, стверджують лише 21,2% (51 особа) опитаних.
Варто звернути увагу на те, що 80,1% дітей (193 особи) стверджують, що вчителі допомагають у розв`язанні конфліктних ситуацій та вчасно попереджають порушену проблему, але 13,3% (32 особи) опитаних відзначили, що вчителі покладають розв`язання проблеми на самих учнів, при цьому не втручаються в їхні взаємини і 6,6% (16 осіб) стверджують, що вчителі взагалі не звертають уваги на такі випадки.
На запитання про причини знущань з боку інших, учні дали наступні відповіді:
зовнішній вигляд – 79,3% (191 ос.);
фізичні особливості – 56,4% (136 ос.);
поведінка – 50,6% (122 ос.);
національність або раса – 46,9% (113 ос.);
самопровокування агресії – 33,6% (81 ос.);
невміння себе захистити – 71,8% (173 ос.);
матеріальний статус – 49,8% (120 ос.).
77,2% учнів (186 осіб) стверджують, що вони ніколи не були в ролі жертви булінгу; 20,3% (49 осіб) відповіли «так, інколи», 1,7% (4 особи) - що це трапляється кілька разів на тиждень.
Із 169 опитаних з`ясувалося, що 50,9% (86 осіб) не зверталися по допомогу, 22,5% (38 осіб) зверталися до батьків і 11,8% (20 осіб) – до класного керівника чи вчителів.
На запитання «Що треба змінити у класному колективі й загалом у школі,
аби поліпшити ситуацію?» отримали наступні результати:
позитивно ставитися одне до одного – 70,1% (169 осіб);
разом проводити час і більше спілкуватися – 49% (118 осіб);
зробити так, аби агресивні учні не заважали навчатися решті – 44,4% (107 осіб);
щоб учителі ставилися однаково добре до всіх учнів – 49% (118 осіб);
щоб старші не ображали молодших – 39% (94 особи);
нічого не потрібно змінювати – 12,4% (30 осіб).
Висновки:
За результатами анкетування можна зробити висновки:
* учні школи знають, що таке булінг;
* більшість учнів не були учасниками знущання, цькування;
* найчастіше знущання відбувається у шкільному коридорі і за територією школи;
* більшість учнів не зустрічали ситуацій цькування школярів з боку вчителів;
* уникнути цькування можливо, якщо ситуацію вчасно помітять дорослі;
* булінг в школі здатні припинити в рівній мірі адміністрація, педагогічний колектив, батьки й самі учні;
* аби поліпшити ситуацію, потрібно позитивно ставитися один до одного, разом проводити час і більше спілкуватися та зробити так, аби агресивні учні не заважали навчатися решті.
Тому пропонуємо:
- проводити профілактично-просвітницькі заходи з профілактики булінгу (цькуваню), жорстокої та протиправної поведінки, конфліктів в учнівських та педагогічних колективах;
- проводити системну роботу практичному психологу/соціальному педагогу з педагогами закладу, батьками та учнями на тему «Школа дружня до дитини», «Булінг. Кібербулінг або агресія в Інтернеті. Способи розпізнавання і захист дитини»;
- співпрацювати з фахівцями служби у справах дітей, соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді щодо профілактичної роботи з питань попередження булінгу (цькуванню) та насильству в сім’ях;
- організовувати тематичні зустрічі здобувачів освіти із інспекторами ювенальної превенції;
- розробити рекомендації для класних керівників щодо профілактики булінгу в класних колективах.
Результати моніторингу обізнаності з явищем булінгу в ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 ім. Р.К. Рапія
